Спосіб застосування й дози
Для цього потрібна своєрідна реакція організму на дію цього препарату, що замість сонного гальмування й байдужного відношення до всього навколишнього робить оживляючу дію: нудний стає весел, життєрадісним, мовчазний - балакучим, боязкий - сміливим, слабкий почуває доливши енергії, причому переоцінює сили й здатності. Відчуття прекрасного самопочуття й підйому енергії (ейфорія), що з'являється при упорскуванні морфіну, хворий прагне викликати повторно.

Така людина стає повним рабом своєї пристрасті. Хвороба нестримно прогресує й доводить його до самого жалюгідного стану: розвиваються страждання шлунково-кишкового каналу (кольки, запор, понос та ін.), з'являються невралгії, нервозність, тремтіння рук; спостерігаються трофічні розлади: нігті рук і ніг стають сухими, втрачають блиск і робляться тендітними, волосся седеюг, зуби розхитуються й випадають, загальне живлення падає

До всіх цих явищ приєднуються зміни з боку психіки: ослаблення інтелекту, пам'яті, деморалізація й психози Хворої стає слабохарактерним, несумлінним, брехливим, нездатним ні до розумового, ні до фізичної роботи, упадає в мізантропію й цурається всіх навколишніх, навіть найближчих

Хоча морфін із часом перестає робити на організм оживляюча дія, хворий не може відмовитися від нього. Справа в тому, що у випадку припинення звичайних прийомів морфіну розвиваються важкі явища, так звані явища помірності (морфінної абстиненції), що виражаються в занепокоєнні, сильній тузі, нудоті, блювоті, тремтінні кінцівок, у загальній слабості й навіть колапсі або, навпаки, у сильному маніакальному порушенні Явища ці настільки болісні, що хворий намагається всіма способами роздобути морфін, прибігаючи до злодійства, погрозам та ін.

Він втрачає при цьому всяку моральну стійкість ніякі переконання на нього не діють".
Морфінізм погано піддається лікуванню, оскільки невідомо механізм його розвитку. Звичайно таким хворим поступово обмежують кількість морфіну й проводять загальзміцнювальну терапію. Коли хворий стає соціально небезпечним, його ізолюють у психіатричну лікарню. Навіть якщо вдається повністю позбавити його споживання морфіну, то після повернення у звичайну побутову обстановку, як правило, спостерігається рецидив
Фармакотерапія
Нейролептические засобу Ці фармакологічні речовини роблять складна й різноманітна дія на функції центральної й периферичної нервової системи. Раніше їх називали нейроплегиками. Термін "нейроплегия" (від...
М'язові релаксанти Речовини, здатні знижувати тонус поперечнополосатых м'язів аж до їхнього повного паралічу, одержали назву миорелаксантов, або курареподобных засобів. Кураре, або стрельный отрута, здавна залучав...
Інше


Контактні дані
Київ, Академіка Скрябіна вул., 25
Телефон: +38 (044) 797 45 54
Телефон: +38 (044) 707 11 54
Класифікація знеболюючих засобів Біль був основною перешкодою на шляху розвитку хірургічної науки. Ще із древніх часів лікарі намагалися перебороти болючий бар'єр, особливо при хірургічних втручаннях, тому що хворий гинув від травматичного шоку. На перших етапах розвитку...
Неінгаляційні наркотичні засоби Препарати цієї групи вводять в організм, минаючи дихальні шляхи. У зв'язку із цим розрізняють наступні види неінгаляційного наркозу: внутрішньовенний, внутріартеріальний, внутрім'язовий, підшкірний, внутрікишковий, або ректальний, внутрікістковий...
Спосіб застосування й дози
Для цього потрібна своєрідна реакція організму на дію цього препарату, що замість сонного гальмування й байдужного відношення до всього навколишнього робить оживляючу дію: нудний стає весел, життєрадісним, мовчазний - балакучим, боязкий - сміливим, слабкий почуває доливши енергії, причому переоцінює сили й здатності. Відчуття прекрасного самопочуття й підйому енергії (ейфорія), що з'являється при упорскуванні морфіну, хворий прагне викликати повторно.

Така людина стає повним рабом своєї пристрасті. Хвороба нестримно прогресує й доводить його до самого жалюгідного стану: розвиваються страждання шлунково-кишкового каналу (кольки, запор, понос та ін.), з'являються невралгії, нервозність, тремтіння рук; спостерігаються трофічні розлади: нігті рук і ніг стають сухими, втрачають блиск і робляться тендітними, волосся седеюг, зуби розхитуються й випадають, загальне живлення падає

До всіх цих явищ приєднуються зміни з боку психіки: ослаблення інтелекту, пам'яті, деморалізація й психози Хворої стає слабохарактерним, несумлінним, брехливим, нездатним ні до розумового, ні до фізичної роботи, упадає в мізантропію й цурається всіх навколишніх, навіть найближчих

Хоча морфін із часом перестає робити на організм оживляюча дія, хворий не може відмовитися від нього. Справа в тому, що у випадку припинення звичайних прийомів морфіну розвиваються важкі явища, так звані явища помірності (морфінної абстиненції), що виражаються в занепокоєнні, сильній тузі, нудоті, блювоті, тремтінні кінцівок, у загальній слабості й навіть колапсі або, навпаки, у сильному маніакальному порушенні Явища ці настільки болісні, що хворий намагається всіма способами роздобути морфін, прибігаючи до злодійства, погрозам та ін.

Він втрачає при цьому всяку моральну стійкість ніякі переконання на нього не діють".
Морфінізм погано піддається лікуванню, оскільки невідомо механізм його розвитку. Звичайно таким хворим поступово обмежують кількість морфіну й проводять загальзміцнювальну терапію. Коли хворий стає соціально небезпечним, його ізолюють у психіатричну лікарню. Навіть якщо вдається повністю позбавити його споживання морфіну, то після повернення у звичайну побутову обстановку, як правило, спостерігається рецидив