Засобу для комбінованого знеболювання
При непрямому фізіологічному антагонізмі дві речовини в організмі діють однотипно на клітинні елементи, що перебувають у фізіологічному антагонізмі. Як приклад можна привести дія адреналіну й пілокарпіну на серце. Цей вид антагонізму в клінічній практиці застосовують дуже рідко.

Конкурентний антагонізм. У цьому випадку лікарські речовини мають властивість конкурувати між собою за ті самі біохімічні субстрати або структури в ланцюзі первинної фармакологічної реакції. Звичайно такі речовини структурно подібні й при надлишковому нагромадженні їх у крові витісняють свого конкурента, блокуючи подальшу реалізацію біохімічного процесу

Наочним прикладом даного виду антагонізму є порушення процесу свертываемости крові непрямими антикоагулянтами, дія сульфаніламідів на мікроорганізм (антагонізм із парааминобензойной кислотою) і ін. Вишукування речовин, що мають подібну структуру, досить актуально й перспективно для клінічної практики

Варіант третій. При спільному призначенні двох або декількох речовин ефект перевершує суму ефектів дії даних препаратів, тобто в цій комбінації дія одного з них підсилюється іншим. Така комбінована дія ліків називають потенцированием, або синергизмом. Ним широко користуються в практиці фармакотерапії, особливо в анестезіології при знеболюванні

У цих випадках прибігають до комбінації ліків похідних різних класів: місцевих і центральних знеболюючих, нейролептических, антигистаминных, мін-холинолитических засобів
При комбінованому призначенні ліків поряд з перерахованими варіантами може виникнути зміна в їхній дії у зв'язку з несумісністю, особливо в складні по составі мікстурах. Тому у фармакотерапії розрізняють наступні види лікарської несумісності

Фармацевтична несумісність звичайно виникає при виготовленні або комбінації ліків, несумісних по своїх фізико-хімічних властивостях. Ліки в таких випадках можуть випадати в осад, розплавлятися, адсорбироваться, нейтралізуватися, окислятися або відновлюватися. Фактично тут відзначаються явища фізичного й хімічного антагонізму, тільки не в організмі людини, а при виготовленні або сполученні ліків
Фармакотерапія
Нейролептические засобу Ці фармакологічні речовини роблять складна й різноманітна дія на функції центральної й периферичної нервової системи. Раніше їх називали нейроплегиками. Термін "нейроплегия" (від...
М'язові релаксанти Речовини, здатні знижувати тонус поперечнополосатых м'язів аж до їхнього повного паралічу, одержали назву миорелаксантов, або курареподобных засобів. Кураре, або стрельный отрута, здавна залучав...
Інше
эцп для лес егаис

Контактні дані
Київ, Академіка Скрябіна вул., 25
Телефон: +38 (044) 797 45 54
Телефон: +38 (044) 707 11 54
Класифікація знеболюючих засобів Біль був основною перешкодою на шляху розвитку хірургічної науки. Ще із древніх часів лікарі намагалися перебороти болючий бар'єр, особливо при хірургічних втручаннях, тому що хворий гинув від травматичного шоку. На перших етапах розвитку...
Неінгаляційні наркотичні засоби Препарати цієї групи вводять в організм, минаючи дихальні шляхи. У зв'язку із цим розрізняють наступні види неінгаляційного наркозу: внутрішньовенний, внутріартеріальний, внутрім'язовий, підшкірний, внутрікишковий, або ректальний, внутрікістковий...
Засобу для комбінованого знеболювання
При непрямому фізіологічному антагонізмі дві речовини в організмі діють однотипно на клітинні елементи, що перебувають у фізіологічному антагонізмі. Як приклад можна привести дія адреналіну й пілокарпіну на серце. Цей вид антагонізму в клінічній практиці застосовують дуже рідко.

Конкурентний антагонізм. У цьому випадку лікарські речовини мають властивість конкурувати між собою за ті самі біохімічні субстрати або структури в ланцюзі первинної фармакологічної реакції. Звичайно такі речовини структурно подібні й при надлишковому нагромадженні їх у крові витісняють свого конкурента, блокуючи подальшу реалізацію біохімічного процесу

Наочним прикладом даного виду антагонізму є порушення процесу свертываемости крові непрямими антикоагулянтами, дія сульфаніламідів на мікроорганізм (антагонізм із парааминобензойной кислотою) і ін. Вишукування речовин, що мають подібну структуру, досить актуально й перспективно для клінічної практики

Варіант третій. При спільному призначенні двох або декількох речовин ефект перевершує суму ефектів дії даних препаратів, тобто в цій комбінації дія одного з них підсилюється іншим. Така комбінована дія ліків називають потенцированием, або синергизмом. Ним широко користуються в практиці фармакотерапії, особливо в анестезіології при знеболюванні

У цих випадках прибігають до комбінації ліків похідних різних класів: місцевих і центральних знеболюючих, нейролептических, антигистаминных, мін-холинолитических засобів
При комбінованому призначенні ліків поряд з перерахованими варіантами може виникнути зміна в їхній дії у зв'язку з несумісністю, особливо в складні по составі мікстурах. Тому у фармакотерапії розрізняють наступні види лікарської несумісності

Фармацевтична несумісність звичайно виникає при виготовленні або комбінації ліків, несумісних по своїх фізико-хімічних властивостях. Ліки в таких випадках можуть випадати в осад, розплавлятися, адсорбироваться, нейтралізуватися, окислятися або відновлюватися. Фактично тут відзначаються явища фізичного й хімічного антагонізму, тільки не в організмі людини, а при виготовленні або сполученні ліків